Цікавинки

Дива Землі

• Найбільший океан на Землі — Тихий — 179,7 мільйона квадратних кілометрів.
• Найбільше море нашої планети — Коралове, що розташоване на північний схід від Австралії. Його поверхня майже така, як пів-Європи,— 4,8 мільйона квадратних кілометрів.
• Найбільше озеро в світі — Каспійське море — 371,8 тисячі квадратних кілометрів.
• Найжаркіші місця на Землі:
• Каліфорнія, Сахара, Аравія, Іран, Середня Азія. У долині Смерті (США, Каліфорнія) 10 липня 1913 року температура була плюс 56,7 градуса, а в Тріполі (Північна Африка) 13 вересня 1922 року було плюс 58 градусів.
• Найхолодніші місця на Землі:
• Гренландія, північний схід Азії та Антарктида. Середня температура січня у Верхоянську (Східний Сибір) — 55,5 градуса морозу. 1892 року тут був мороз 69,8 градуса. 1958 року в Антарктиді було — 88,3 градуса.
• Найсильніша на Землі істота
• Ні, це не лев, і не тигр, і не слон, а жук-гнойовик скарабей. Ця комаха підіймає й переносить на своїй спині вантаж, який у 850 разів перевищує масу її тіла.
• Хто живе найдовше?
• Дощовий черв'як живе до 10 років, заєць також — до 10, жаба — до 5, річковий рак — до 20 років.
• Мавпи, кити, тигри, ведмеді — до 40—45 років.
• А папуга може прожити до 140 років. Черепахи та крокодили можуть прожити 300 років.
• Серед свійських тварин рекордсмен — осел. Він доживає до 50 років. Коні й верблюди живуть до 30 років, корова — до 25, свиня — до 20 років. А собаки та кішки — 15—20 років.
• Найкоротша тривалість життя
• У дорослу комаху тля розвивається з яйця за 6 днів і живе ще 4—5 днів. Ще менше живуть поденки. Більшість із них, вибравшись із води, через день помирають.
• Найзубатіша істота на світі — це слимак, він має 14 175 зубів.
• Найвища у світі трава — бамбук, велетенська деревовидна рослина з могутнім багаторічним стеблом-соломиною. Буває, що висота його досягає понад ЗО м, а товщина стебла — 30 см у діаметрі. Найрекорднішим виявилося стебло бамбука, зрубаного в Індії 1904 року. Воно було завдовжки 37 метрів! За добу бамбук може вирости на 50—60 см.
• Найтовстіше дерево в світі — баобаб. При порівняно невеликій висоті (10—12, рідше 20—25 м) стовбур баобаба буває в діаметрі 4— 10 метрів. А найбільший екземпляр мав у обхваті аж 54,5 метра!
• Найбільшим у світі є листя бразільської пальми. 12 метрів досягає його ширина і 22 довжина.
• Найшвидше за будь-яку рослину виростає бамбук. Його паростки можуть витягатися на два метри за добу.
• Найбільша риба на Землі — гігантська акула. Вона водиться в північних районах Атлантики, має до 30метрів у довжину і важить до 30 тонн.
• Найшвидше за усіх мешканців підводного царства може плисти риба-меч. Вона долає близько 100 кілометрів за годину.
• Найбільші метелики водяться на східному узбережжі острова Мадагаскару (Африка). їхній розмір дорівнює чималому птахові.
• Найменші кущі ростуть в тундрі Гренландії, їхня висота не перевищує 5 сантиметрів. Це — карликова верба.
• Найглибше коріння у акації, що росте в Південно-Західній Африці Воно сягає 88 метрів.
• Найдовше слово лінгвісти відшукали в одному з творів давньогрецького письменника Арістофана. В ньому 184 літери.
• Одна з найяскравіших зірок розташована в сузір’ї Золотої Риби. Вона в мільйон разів яскравіша за Сонце, але знаходиться далеко від нас, її майже не видно неозброєним оком.
• Найсамотніше дерево на світі — пальма, що росте в оазисі Торер в Сахарі. Найближче до неї дерево знаходиться на відстані 1000 кілометрів.

Творчі завдання

 на розвиток продуктивного мислення молодших школярів

 на уроках математики з розділу «Величини»

Передмова

Сьогодення педагогічної науки вимагає реалізації нових підходів до навчання та виховання дітей молодшого шкільного віку, оскільки на сучасному етапі розвитку суспільства і педагогічної думки підвищуються вимоги до рівня інтелектуального розвитку школярів.

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільною ланкою освіти, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний та фізичний розвиток. Умовою ефективності навчально-виховного процесу учіння молодших школярів є результативність пізнавальної діяльності, від якої залежить цілеспрямованість розумової активності, розвиток інтелектуальної рефлексії та творчих здібностей учнів.

У курсі математики початкової школи учні вивчають розділ «Величини», який тісно пов’язаний з практичною діяльністю людства. У зв’язку з вимірюванням величин розширюється і уточнюється поняття про число.

В основі методики вивчення величин лежить практична діяльність учнів, пов’язана з оволодінням навичками вимірювання таких величин, як довжина відрізка, площа фігури, температура, маса і об’єм тіла, час. Перераховані величини, передбачені програмою початкової школи, є основними. Крім них передбачені також і деякі похідні величини: швидкість руху тіла, вартість.

При вивченні величин в учнів виникають певні труднощі. Вони пов’язані з нерозумінням різниці між поняттям «число» і «величина» і тим зв’язком, який між ним існує. Учні часто плутають такі поняття як «відрізок» і «довжина відрізка», «прямокутник» і «площа прямокутника». Зустрічаються труднощі й іншого порядку: учні часто припускаються помилки при засвоєнні таблиці мір довжини. Назви лінійних і квадратних мір схожості: «метр» – «квадратний метр», а співвідношення між одиницями вимірювання різні – 1 м = 100 см, 1 кв. м = 10000 кв. см.

Заслуговує на увагу і той факт, що в житті учні частіше зустрічаються з лінійними вимірюваннями предметів, а з вимірюванням площі значно рідше. Це  говорить про те, що досвід, на основі якого формується у дітей уявлення про площу і квадратні міри, досить малий, або зовсім відсутній.

Питання  вивчення величин в початкових класах є одним з актуальних на сьогоднішній день.

Ще К.Д. Ушинський підкреслював, що “… як тільки стане можливим, треба дати дітям аршин, сажень, терези, дрібні монети. Нехай учні міряють, зважують, лічать. Це пожвавлює навчання, подобається дітям і закріплює їх навички у лічбі”.

Вивчення досвіду учителів та особливостей навчальної діяльності молодших школярів переконує, що питання вивчення величин дуже складне, але використовуючи різноманітні цікаві форми і методи навчання учні швидко і з легкістю опановують знаннями про величини.

Аналіз методичної літератури для вчителів дає можливість констатувати недостатню увагу до питань методики формувань вимірювальних умінь і навичок. Тому потрібно більше уваги приділяти даному питанню.

Концентрична будова програми з математики в початкових класах зумовлює послідовність розгляду й обсяг викладу відомостей про величини, реалізацію освітніх і розвивальних цілей під час опрацювання матеріалу.

Отже, процес навчання учнів величинам ефективний за таких умов:

1) якщо чітко додержуватись етапів роботи при ознайомленні з величинами;

2) використовувати різні види наочності;

3) здійснювати інтегрований підхід до вивчення величин;

4) використовувати творчі вправи при вивченні величин в початковому курсі математики.

    Використання творчих вправ якнайкраще розвиває у дітей творче мислення, інтерес до навчання, до творчої діяльності. Треба лише вдало добирати математичні завдання, щоб вони викликали цікавість у молодших школярів. Адже пробудити інтерес до математики, навчати школярів творчо мислити - це найголовніша мета, до якої прагне вчитель у зв’язку з завданням підвищення рівня процесу навчання математики. Цьому сприяють:

-          безпосереднє сприймання учнями естетики зовнішньої сторони математичних явищ;

-          практичне ознайомлення школярів з нестандартним підходом до розв’язання пізнавальних завдань;

-          вправляння в пошуках оригінальних рішень;

-          багатогранна творча діяльність школярів, яка спрямована на формування навичок пошукової праці.

    Для вирішення цих завдань доцільно використати різноманітні творчі вправи, запитання, цікаві задачі, логічні вправи, задачі-головоломки, задачі-жарти, дидактичні ігри, загадки, ребуси, які в свою чергу передбачають:

1) встановлення суперечності;

2) встановлення причинно-наслідкових зв’язків;

3) встановлення схожості та різниці між об’єктами, що порівнюються;

4) зіставлення різних варіантів та дії вибору;

5) виділення певних закономірностей в навчальній інформації;

6) доведення правильності виконаних практичних або розумових дій;

7) пошук і виправлення припущених помилок; 

8) висування гіпотез, пропозицій, здійснення певного прогнозу наступних подій.

   Оскільки мова йде про цікаві вправи для розвитку творчого мислення до вивчення величин у початкових класах, то для пожвавлення і підтримання інтересу до завдань, останні повинні задовольняти наступним умовам:

1)      бути несхожими на завдання, запропоновані у підручнику;

2)      зміст завдань повинен бути зрозумілим дітям;

3)      види, послідовність і кількість вправ повинні бути взаємопов’язані; відповідати темі та віковим особливостям учнів;

4)      завдання повинні викликати інтерес;

5)      дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти та спрямовувати;

6)      завдання урізноманітнювати, не пропонувати однотипні;

7)      вправи не пропонувати стихійно, а використовувати систематично;

8)      творчі завдання та цікаві питання можна об’єднувати з усною лічбою або пропонувати на етапі закріплення знань, умінь і навичок;

9)      дидактичні ігри варто супроводжувати унаочненням та використовувати їх під час засвоєння, поглиблення, систематизації знань учнів;

10)  задачі з логічним навантаженням варто розв’язувати з усім класом;

    Тільки за таких умов можна досягти високої якості кінцевих результатів, запобігти відставанню слабко встигаючих і забезпечити розвиток творчого мислення усіх учнів відповідно до їх навчальних можливостей.      

Використання творчих вправ урізноманітнює проведення уроків математики.

До теми «Одиниці вимірювання часу»

Скільки місяців у році містять 30 днів?

Скільки місяців у році містять 31 день?

Що більше 1/4 чи 1/3 години? На скільки хвилин більше?

Яку частину року становлять літні канікули?

Закінчити речення: зараз … рік, і в лютому цього року … днів.

Скільки місяців триває зима і яку це становить частину від року?

Скільки місяців триває рік і яку частину від року становить останній місяць року?

Назвати четвертий місяць року і скільки в ньому днів?

Яка пора року найкоротша і скільки місяців вона триває?

 Назвати п’ять днів тижня не користуючись назвами днів тижня.

Яку частину від тижня становлять робочі дні?

Яку частину від тижня становлять вихідні дні?

Чи правильне твердження: якщо завтра вівторок, то сьогодні середа?

Назвати другий місяць осені. Яку частину він становить від пори року?

Чи правильне твердження: якщо завтра п’ятниця, то сьогодні понеділок?

Назвати «сусідів» другого місяця літа?

Що буде «завтра», а було «вчора»?

Скільки разів за тиждень стрілка годинника проходить через цифру 6?

Якщо об 11 годині йде дощ, чи можлива через 48 годин сонячна погода?

Сьогодні середа. Який день тижня буде через5 днів?

Чи завжди вірно, що один з місяців року має 28 днів?

Скільки місяців мине від початку року до 1 червня?

Скільки днів триває осінь у високосному році?

5 століть зберігалася пам’ятка. Скільки років пам’ятці?

Скільки секунд триває перерва?

Коли закінчується весна?

 Чому дорівнює сума цифр року, коли ви пішли у перший клас?

Скільки днів залишилося до кінця місяця?

У скільки разів доба триває довше, ніж 4 години?

Коли стрілки годинника утворюють вертикальну пряму?

Коли стрілки годинника утворюють горизонтальну пряму?

Назвати найбільшу одиницю часу?

Скільки днів тижня починаються літерою «с»?

Назвати найменшу одиницю вимірювання часу. Яку частину вона становить від години?

 Який рік закінчив друге тисячоліття?

Який рік почав третє тисячоліття?

Назвати зимові місяці. Яку частину від року вони становлять?

Назви яких дерев походять від назв місяців?

Які дні тижня починаються літерою «п»?

Скільки назв днів тижня належать до жіночого роду?

Скільки назв днів тижня належать до чоловічого роду?

Назвати середній день тижня.

Який рік настане через дванадцять років?

Якщо до трьох годин додамо 60 хвилин, що одержимо?

Чому дорівнює сума цифр року, що триває зараз?

Чому дорівнює сума цифр року, коли ви народилися?

Яка з календарних пір року – весна, літо, осінь, зима – найкоротша?

Чи завжди зима найкоротша пора року?

До теми «Одиниці вимірювання довжини»

1.      Як називається одиниця довжини у 10см?

2.      У скільки разів найбільша одиниця вимірювання довжини більша від найменшої?

3.      Якою спільною назвою можна об’єднати слова: дециметр, сантиметр, кілометр, міліметр?

4.      Яку частину від метра становить міліметр?

5.      Якими одиницями вимірювання вимірюється відстань?

До теми «Одиниці вимірювання маси»

Що важче: кілограм однокопієчних монет чи півкілограма двохкопієчних монет?

Чи залежить вартість від маси?

Що спільного у грама, кілограма, центнера і тони?

Назвати найбільшу одиницю маси?

Яка бочка легша: повна чи порожня?

Хто легший: півень чи гусак, якщо їх маси одинакові?

Що важче: один л води чи один кг води?

Яку частину становить грам від кілограма?