Методична робота

Презентація досвіду роботи

Використання проблемних ситуацій на уроках математики
Вступ

Підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвиток творчої особистості є однією з найактуальніших цілей освіти. Необхідність формування особистості, яка володіє творчими уміннями, здібностями вирішувати нестандартні завдання, є на сьогодні замовленням суспільства, тому одним з основних завдань української школи є виховання творчої особистості учня. З цією метою я  створюю максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дітей, для  їх самовизначення і самореалізації.

  Реалізація цих завдань можлива за умов впровадження у навчальний процес технології розвиваючої освіти, яка спрямована на активне одержання учнями знань, формування прийомів дослідницької пізнавальної діяльності, залучення до наукового пошуку, творчості, виховання соціально вагомих рис особистості. Цьому сприятиме використання проблемних ситуацій на уроках математики, як основного методу проблемного навчання, який стимулює навчальний процес і підвищує загальну пізнавальну активність учнів на уроці. Саме до цього і прагну зі своїми вихованцями.

Розвиток творчості в учнів є важливим не лише тому, що завданням сучасної освіти є формування творчої особистості, а й тому, що людина, яка вміє творчо мислити, в нестандартних ситуаціях завжди знайде вихід, такій людині буде легше адаптуватися в житті.  Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань як загальноосвітніх, так і позашкільних закладів.

Проблемна ситуація - це особливий вид інтелектуальних труднощів, що виникають тоді, коли учень усвідомлює завдання, але знань для його вирішення бракує. Однак їх цілком достатньо, щоб почати пошук способу розв'язання. Ось саме тут і спрацьовує  дитяча безпосередність. Подив, нарочитий розпач спонукають дитину діяти, шукати правильний шлях вирішення проблеми.

Над проблемою використання проблемних ситуаці працювали такі вчені : А.В.Бруменський, А.М.Матюшкін, И.Я.Лернер, М.И.Махмутов, В.Оконь, Т.В.Кудрявцев і ін.

Основні ідеї педагогічного досвіду

·        Надання дітям ініціативи у пізнавальній діяльності; заохочення самостійності.

·        Створення емоційно стимулюючого навчального середовища.

·        Розвиток у дітей саморегуляції на основі особистої відповідальності.

·        Здійснення навчально-виховного процесу в атмосфері взаємодії, емоційної співдружності.

·        Виконання вчителем ролі консультанта, порадника, джерела знань, організатора, старшого товариша.

·        Створення можливостей для максимальної самореалізації кожного учня.

Саме в молодшому шкільному віці закладається психологічна основа для такої діяльності. Розвиваються  уява і фантазія, творче мислення, виховується допитливість, формуються уміння спостерігати й аналізувати явища, проводити порівняння, узагальнювати факти, робити висновки, практично оцінювати діяльністі, активність. Починають складатися і диференціюватися інтереси, схильності, формуються потреби, що лежать в основі творчості. 

Саме тому тема даної роботи є надзвичайно актуальною, адже ми повинні не лише давати знання дітям, а й готувати їх до самостійного життя.

Об'єкт дослідження — розвиток творчого мислення школярів на уроках математики.

Предмет дослідження — використання проблемних ситуацій на уроках математики в початковій школі як засіб розвитку творчого мислення дітей.

Мета досвіду  полягає  у теоретичному обгрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; визначенні умов, що забезпечують ефективність формування творчих здібностей дітей; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду з розвитку творчих здібностей дітей у процесі навчання.

Відповідно  до мети вирішувались наступні завдання:

1) проаналізувати психолого-педагогічну літературу по проблемі дослідження;

2) розкрити сутність проблемної ситуації та  її роль у розвитку творчого мислення молодших школярів;

3) проаналізувати реалізацію проблемного навчання на уроках математики в початковій школі;

4) виявити, чи сприяє проблемна ситуація  на уроках  математики розвиткові творчого мислення школярів;

ТЕХНОЛОГІЯ ДОСВІДУ

Розвиток творчого мислення невіддільно від формування виконавських умінь і навичок. Чим різнобічніші і досконаліші уміння і навички учнів, тим багатша їхня фантазія, реальніші їхні задуми, тим більш складні математичні завдання виконують діти.

З перших днів  перебування дітей у школі,  створюю сприятливе середовище, атмосферу психологічного комфорту, щоб кожній дитині хотілося бути в школі, відповідати, не боячись помилитися , отримувати позитивні емоціі при навчальному спілкуванні з вчителем. Всім відомо, що розвиток творчої особистості неможливе без розвитку когнітивної сфери. Саме розвиток пам’яті, уваги, уяви, сприйняття, мислення є основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.

Тому я вирішила працювати над такою проблемою: « Використання проблемних ситуацій на уроках математики у початковій  школі з метою розвитку творчого мислення». Використання проблемних ситуацій допомагає розвивати творчі здібності кожного учня, сприяє формуванню вмінь та навичок, за допомогою яких він зможе  самостійно пінавати  нові знання. .

Щоб детально вивчити клас, з яким я працюю , ми разом із практичним психологом провели діагностування дітей ( дод 1).

Перевірили: 

-       стійкість уваги (тест 1);

-       творче мислення (тест 2);

-       смислову пам'ять, уміння встановлювати смислові зв’язки між словами і використовувати їх для запам’ятовування (тест 4,6);

-       здатність до внутрішнього плану дій (тест 5).

З цього ж часу веду спостереження за  розвитком  здібностей учнів, створюю банк даних.

В ході  діагностики були отримані такі результати по класу:

увага – високий та достатній рівень – 40%, середній та низький 60%;

стійкість уваги - високий та достатній рівень – 32%, середній та низький 68%;

творче мислення - високий та достатній рівень – 40%, середній та низький 60%;

смислова пам'ять - високий та достатній рівень – 56%, середній та низький 44%;

внутрішній план дій - високий та достатній рівень – 44%, середній та низький     56%;

запам'ятай і розфарбуй - високий та достатній рівень – 40%, середній

та низький 60%  .

 Тому в  подальшій роботі, використовуючи результати, добираю завдання (спираючись на досвід дітей), які збуджують думку учнів, розвивають пам’ ять, образне мислення,  уяву,  логічне мислення.

Проаналізувавши результати тестування , я прийшла до висновку, що треба звернути увагу на творче  і логічне мислення. Потрібно створювати такі умови, щоб у голові дитини виникали  питання .

Діти прийшли до школи з бажанням вчитися, прагненням  пізнавати  нове, незвідане, незрозуміле.

Попрацювавши  за новим Державним стандартом, я  вирішила для себе  , що особливий підхід потрібен при вивченні математики.

Математика починається зовсім не з рахунку, що здається очевидним, а із загадки, проблеми. Для розвитку творчого мислення у молодшого школяра  необхідно, щоб він відчув подив і цікавість. Тільки через подолання труднощів, вирішення  проблем, дитина може ввійти у світ творчості. У цьому випадку проявляється  творчість  , заснована на здогадці, інтуїції, самостійному мисленні учня. Тут важливо для мене,  створити ситуації, у яких формується уміння вирішувати нешаблонні, нестандартні математичні задачі, завдання.

При викладанні  навчального матеріалу проблемні ситуації створюю за рахунок:

1)           зіткнення учнів із протиріччям між новими фактами, явищами й старими знаннями при необхідності їх теоретичного пояснення й пошуків шляхів їх застосування;

2)    зіткнення учнів з необхідністю вибору потрібної інформації;

3)    використання протиріч між наявними в учнів знаннями й практичними завданнями;

4)    спонукання до порівняння, зіставлення й протиставлення фактів, явищ, правил і дій їхнього узагальнення.

     5) пред’явлення учням ситуацій практичного характеру;

Вже в дошкільному віці життя ставить перед дітьми незліченні математичні проблеми. З моменту приходу дитини в школу функції «життя» приймає школа; вона стає відповідальною за те, чи одержить дитина відповідну підготовку, чи привчиться до математичного мислення, чи навчиться відшукувати і вирішувати математичні проблеми.

На рівні початкового навчання, тобто в 1-4 класах, діти зустрічаються з численними  проблемними ситуаціями, що спонукують їх до математичного мислення. Уже простий розподіл зошитів, підручників може стати для учнів першого класу проблемою, якщо ми їх запитаємо, чи вистачить шкільного приладдя для всього класу. Бачачи відносно невелику пачку зошитів, діти, цілком ймовірно, будуть думати, що їх не вистачить, тому що мають на увазі величину тих інших елементів. Перевіркою правильності припущення дітей буде роздача зошитів. Зазначена проблема являє приклад порівняння однієї множини з іншою і оцінки кількості одиниць множини.

Проблемність при навчанні математики виникає зовсім природно, не вимагаючи ніяких спеціальних вправ, ситуацій, що штучно підбираються. По суті, не тільки кожна текстова задача, але і половина інших вправ, представлених у підручниках математики і дидактичних матеріалів, і є свого роду проблеми, над вирішенням яких учень повинен задуматися, якщо не перетворювати їхнього виконання в чисто тренувальну роботу, пов'язану з рішенням по готових, даних учителем зразках.

На мою думку , ми дуже часто  завдаємо  шкоди справі, розучуючи з дітьми способи вирішення задач визначених видів, пропонуючи підряд велику кількість однотипних вправ, кожна з яких, будучи пред'явленою серед вправ інших видів, без додаткових пояснень, могло б послужити для відштовхування власної думки учнів.    

Вправи в рішенні складених текстових задач, у порівнянні виразів, що вимагають використання відомих дітям закономірностей і зв'язків у нових умовах, вправи геометричного змісту, що часто вимагають переосмислення отриманих раніше знань, і інші повинні бути використані для постановки дітьми проблемних задач. Тільки в цьому випадку навчання математики буде давати допомогу в вирішенні освітніх, виховних і розвиваючих задач навчання, сприяючи розвиткові пізнавальних здібностей учнів, таких рис особистості, як наполегливість у досягненні поставленої мети, ініціативність, уміння переборювати труднощі.

Зі своєї практики можу сказати, що введення математичних понять представляє також багато можливостей для організації проблемних ситуацій у класі. Наприклад, учень отримав завдання: «До 2 додай 5 і  помнож на З». І інше: «До 2 додай 5, помножене на 3». Можна записати обидві задачі й обчислити в такий спосіб:

2+5*3=21

2+5*3=17

Такий запис викликає подив у дітей. Після аналізу дій учні дійшли висновку, що два різних результати можуть бути правильними і залежать від того, у якій черговості виконувати додавання і множення. Виникає проблемне питання, як записати цей приклад, щоб одержати правильну відповідь. Питання спонукує дітей до пошуків, у результаті чого вони приходять до поняття дужок. Після доставляння дужок, завдання набуває вигляду:

(2+5)*3=21

2+5*3=17

Інший приклад завдання пов'язаний з геометричним матеріалом.

Я  пропоную увазі першокласників плакат, на якому зображені кілька чотирикутників і п'ятикутників. Усі ці фігури на плакаті ніяк не згруповані, але чотирикутники пофарбовані в червоний колір, а п'ятикутники — у зелений. Я повідомляю, що всі червоні фігури можна назвати чотирикутниками, а зелені — п'ятикутниками. Після цього перед класом ставиться проблемне питання: «Як ви думаєте, чому червоні фігури можна назвати чотирикутниками, а зелені — п'ятикутниками?». Для вирішення даної проблеми діти повинні провести ряд спостережень, зіставлень, порівнянь.

Під час цього завдання вони  порівнювали думкою терміни «чотирикутник» і «п'ятикутник». Аналізуючи ці слова, , виділивши в них знайомі їм слова, що є частинами нових термінів — «чотири» і «кути», «п'ять» і «кут». Такий аналіз уже може направити їхня думка у визначеному напрямку. Перевіряли  правильність виниклих припущень вони , звернувшись до уважного розглядання запропонованих їм фігур. Тут знову провели  ряд спостережень, зіставлень, порівнянь, у результаті яких вони  переконалися , що дійсно всі червоні фігури містять по чотири кути, а зелені — по п'ять кутів. Помітивши цю особливість, зіставивши її з особливостями термінів-назв даних фігур, діти прйшли  до висновку, який і буде відповіддю на поставлене проблемне питання.

Будь-яка текстова задача ставить учня перед визначеними  труднощами, що вимагають значного розумового зусилля при виконанні розумових операцій, що приводять до вирішення. І проблемні текстові задачі ставлять учня в ситуацію, у якій у нього повинен з'явитися подив і відчуття труднощів, або одне тільки відчуття труднощів, які, однак, учень має намір перебороти.

    Особливу  увагу я приділяю роботі над текстовою  задачею.  З першого класу ми тільки вчимося розв'язувати задачі, тому особлива і кропітка  робота над задачею. Тут сама задача  - це вже проблемна ситуація, але потрібний спеціальний підхід.(дод 2 )

Будь-яка  текстова задача ставить учня перед визначеними труднощами, що вимагають значного розумового зусилля при виконанні розумових операцій, що приводять до вирішення. І проблемні текстові задачі ставлять учня в ситуацію, у якій у нього повинен з'явитися подив і відчуття труднощів, або одне тільки відчуття труднощів, які, однак, учень має намір  перебороти. Якщо ці умови відсутні, то задача уже перестала бути для нього проблемної, або ще не може бути нею в зв'язку з тим, що він не володів у достатньому ступені середніми ступенями, що дають можливості для подолання даних  труднощів.

Проблеми, що полягають у математичній текстовій задачі приводять до того, що ця задача виступає перед учнем як цілісна ситуація — з тими елементами, які є для виконання цієї ситуації (дані), і тими, котрі є для внесення її вирішення (невідоме).

З власного досвіду можу сказати , що  не всякий матеріал може бути основою для створення проблемної ситуації. До не проблемних елементів навчального матеріалу відноситься вся конкретна інформація, що містить цифрові і якісні дані; факти, які не можна «відкрити». Не проблемні всі задачі, розв'язувані за зразком, по алгоритму, за відомим способом.

 Я на своїх уроках проблемні ситуації   застосовувую для засвоєння узагальнених знань  ( дод 3) Це не означає , що проблемні ситуації повинні бути на кожному уроці. Бувають такі моменти, що проблемна ситуація недоречна в даний час.

У навчанні завжди будуть потрібні і тренувальні задачі, і завдання, що вимагають відтворення знань, що сприяють запам'ятовуванню необхідного і т.д. Лише порівняно невелика частина нових знань повинна здобуватися способом самостійних відкриттів, тому ми говоримо тут тільки про використання проблемної ситуації . Оптимальною структурою навчального матеріалу буде сполучення традиційного викладу з включенням проблемних ситуацій.

При розгляді сутності й особливостей проблемної ситуації я побачила, що організація такої ситуації дійсно сприяє розвиткові розумових сил учнів (протиріччя змушують задуматися, шукати вихід із проблемної ситуації, ситуації утруднення), самостійності (самостійне бачення проблеми, формулювання проблемного питання, проблемної ситуації, самостійність вибору плану рішення), розвиткові творчого мислення (самостійне застосування знань, способів дій, пошук нестандартного рішення). Воно вносить свій внесок у формування готовності до творчої діяльності, сприяє розвиткові пізнавальної активності, усвідомленості знань. Проблемні ситуації забезпечують  більш міцне засвоєння знань; розвиває аналітичне мислення, сприяє здійсненню навчальної діяльності для учнів більш привабливою, заснованою на постійних труднощах; воно орієнтує на комплексне використання знань.

Важливо і те, що проблемні ситуації привчають учнів   зіштовхуватися   з   протиріччями, розбиратися в них, шукати рішення. Особливо цікаво розбирати із дітьми нестандартні задачі (дод.4)

 До слабких сторін проблемної ситуації варто віднести значно великі витрати часу на вивчення навчального матеріалу; недостатню ефективність їх при рішенні задач формування практичних умінь і навичок, особливо трудового характеру, де показ і наслідування мають велике значення; слабку ефективність їх при засвоєнні принципово нових розділів навчального матеріалу, де не може бути застосований колишній досвід; при вивченій складних тем, де вкрай необхідне пояснення вчителем, а самостійний пошук виявляється недоступним для більшості школярів.

Висновок

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів за результатами першого класу дають змогу зробити висновок про доцільність використання на уроках математики   проблемних ситуацій

- - збільшилася кількість учнів з високим рівнем навченості і одночасно збільшилася кількість  з достатнім рівнем, що призвело до зменшення показників середнього

 рівня ; (дод.5)

- підвищилась пізнавальна  активність учнів.

Результати роботи, свідчить про те, що використання проблемних ситуацій на уроках математики є вагомим засобом підвищення загального рівня вивчення математики в початкових класах. Практика показує  , що це дозволить підвищити загальний рівень знань учнів з математики; забезпечити умови для розвитку в учнів інтересу до математики та активізувати пізнавальну діяльність молодших школярів.

.  Розвиток творчості в учнів є важливим не лише тому, що завданням сучасної освіти є формування творчої особистості, а й тому, що людина, яка вміє творчо мислити, в нестандартних ситуаціях завжди знайде вихід, такій людині буде легше адаптуватися в житті

Література

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.          Кондратьев Л. І. Як підтримати інтерес до математики вучнів з різни­ми здібностями / Л. І. Кондраіьєв // Обдарована дитина. - 2007. - № 5.

-    С. 42-47.

2.           Мельник О. К. Розвиток творчого мислення учнів при розв'язуванні логічних завдань / О. К. Мельник // Обдарована дитина. - 2005. - № 3.

-    С. 25-27.

3.           Нургалиева Г. 3. Материал для внеклассной работы по математике во 2 классе / Г. . Нургалиева, Г. Н. Хафизова // Начальная школа. - 2008. -№2. -С. 61-66.

4.                 . Лернер И.Я. Проблемне навчання. — М.: Знання, 1974. - 64 с.

5.            .  Оконь В. Основи проблемного навчання. — М.: Освіта, 1968. - 208 с.